Чи знаєте ви вираз «кіт, що гуляв сам по собі»?
Це, звісно, звучить загадково й романтично, проте кіт Кіплінга гуляв у дикому лісі, а сьогодні мова йтиме про самовигул у місті – прогулянку кицьки або собаньки без супроводу господаря.
Комусь може здатися, що це зручний варіант. І на це є кілька причин:
- на вулиці об’єктивно більше простору, аніж у квартирі;
- тварині потрібно витратити більше енергії, на вулиці це можна зробити з мінімальними втратами;
- ви можете відпочити замість прогулянки з улюбленцем, який, до того ж, має повну свободу дій.

На цю тему існує багато інформації, часто не дуже правдивої, як-от:
Стереотип: Всі тварини знаходять дорогу додому.
Факт: Не завжди. Якщо кішка переживає і нервує, вона цілком може загубитися, особливо в великому місті. Навіщо так ризикувати?
Стереотип: Самовигул дозволяє задовольнити мисливський інстинкт.
Факт: Для задоволення мисливського інстинкту вашого улюбленця цілком достатньо іграшок. Купіть в зоомагазині комплект гумових мишей, м'ячиків і пір'їнок - кішка буде задоволена.
Стереотип: Багато хто вважає, що кішкам необхідна компанія родичів.
Факт: Це міф. Кішки – не собаки і не є стайними тваринами.

Розглядаючи такий сценарій подій, ми обов’язково маємо розглянути також всі ризики й можливі наслідки.
Небезпека на вулиці
- 1
Ми ніколи не знаємо, як саме тварина буде поводити себе в місті. Якщо раптом пес почне гавкати на людей людей чи інших тварин - його можуть налякати і прогнати, після чого буде досить складно відшукати свого улюбленця, а в найгіршому варіанті - ще й заподіяти тварині шкоду.
- 2
Перехожі можуть забрати тварину, коли зрозуміють, що вона гуляє вулицями без господаря, а отже, скоріше за все, є бездомною або заблукала. З добрих намірів (знайти загублених власників) або з не дуже добрих (особливо якщо тварина породиста) люди можуть розлучити вас з улюбленцем на тижні, місяці чи й назавжди.
- 3
Ми не здатні передбачити не лише поведінкуи тварини, а й реакції сусідів, яким може не подобатися, що собака чи кицька гуляють по дворах. Загалом, - люди навколо не давали своєї згоди на прогулянку ваших тварин на спільній території, тож це не дуже етично. Інколи такі конфлікти закінчуються навмисним отруєнням. До цього ж пункту належать і люди, схильні проявляти жорстокість без будь-яких причин, адже ніколи не знаємо, хто зустрінеться на дорозі нашій кішечці.
- 4
Завжди є небезпека на дорозі. Батьки ніколи не відпускають малу дитину саму гуляти на вулицю, бо вона може потрапити під машину. Те саме стосується і тварин, які в паніці від шуму та людей навколо ризикують опинитися під колесами, впасти у відкритий люк чи забитися у вузькому підвалі, звідки самі не виберуться.
- 5
Навіть якщо вам здається, що всі ці пункти не про вас, бо ви живете у маленькому містечку або селі і там немає машин/шуму/натовпу абощо, не забувайте, що скрізь є інші тварини: великі сусідські пси, також на самовигулі, або бойові вуличні коти можуть завдати неабиякої шкоди ніжним домашнім жителям, не кажучи вже про небезпеку зараження сказом.
Якщо ж ви із тих, хто «завжди так робив і нічого такого не сталося», спробуйте зайти на сторінку чи сайт якогось із притулків і почитати історії тварин, що там опинилися. Можливо, ви просто не уявляєте собі розміру людської жорстокості.
Нещодавно Київська Команда Порятунку тварин опублікувала цікаву статистику щодо потрапляння домашніх котів в надзвичайні ситуації.

У 20.7% коти потрапили в небезпеку на самовигулі, а ще 6.9% - під час вигулу на повідку.
Раптом вам здається, що тварина «сумує» у закритому просторі - довіртеся професіоналам: зоопсихологи та ветеринари провели чимало досліджень і з’ясували, що дорослому коту/кішці достатньо 18 квадратних метрів території, а решту рухової активності можуть задовольнити ігри з людиною. Щодо собак, то все ще простіше: їм важливо не просто гуляти абиде, а саме проводити час зі своєю людиною, тож навіть у квартирі пес буде щасливіший із вами, ніж на вулиці сам.

Любіть своїх чотирилапих, турбуйтеся про них і пам’ятайте: ми несемо відповідальність за тих, кого приручили!