Зібралися якось тваринки "яким за..."

…а ми тихенько підслухали, про що вони балакали…

– Друзі, друзі! Досить нюхатися, розсаджуйтеся! Починаймо!

Сказав Хью, песик 10 років із сивою мордочкою, який взагалі не дуже любить звертати увагу на інших тварин, бо суцільно орієнтований на людину. Він закликає своїх товаришів перестати гомоніти. Громадська організація «Хвостики, яким за...» починає своє засідання.

– Дякую всім, що знайшли час зустрітися. Я знаю, як вам усім непросто чекати у притулку чи на перетримці...

Хью, 10 рочків, любить людей і попоїсти смачненько

Хью, 10 рочків, любить людей і попоїсти смачненько


Спікера перебиває трошки сором'язлива, але напрочуд активна сьогодні Джуля. Вона ніколи не була домашньою і, якщо чесно, сумнівається, чи існує той дім взагалі. Джуля дуже душевна і добра, помітно, що вона трохи нервує.

– А що, а що, ви знаєте таких, які дочекалися? Бо мені ось 10 років і чомусь мені кажуть інші песики, що мене вже можуть і не забрати додому. Як так? Як же так, друзі?

Джуля, 10 рочків і суцільна лагідність

Джуля, 10 рочків і суцільна лагідність


Втрутилася Альма, красуня і неймовірно дружня собаня.
– Пані Джуля, так кажуть, бо люди частіше беруть маленьких цуценят, а не таких як ми з вами.

8 рочків, чудово гуляє на повідочку (та без нього!)

8 рочків, чудово гуляє на повідочку (та без нього!)


– Сєкундочку! - вліз кіт Аркадій. — шо значіт «таких як ми з вами»? Ось вам скількі років, мадам?

9 років, був домашнім, дуже не вистачає спілкування з людьми

9 років, був домашнім, дуже не вистачає спілкування з людьми


– Мені десь 8, але не певна. – відповіла Альма.
– То я на рік старший за вас! І впевнений – мене додому заберуть. А ви як знаєте. - гордо муркотнув Аркадій.
– Шановні, давайте не сваритися, всі ж свої, – спікер Хью хотів би поскоріше обговорити порядок денний, адже скоро вечеря, а її Хью пропускати не збирається. Бо дуже любить смачненько попоїсти.
– Альма, але ж мені теж 8 років – то що, не варто вже чекати на свою людину?.. – засмучено запитала Шурочка, неймовірно лагідна та орієнтована на людину собачка.

Шурочка, 8 рочків, чудово ладнає з іншими собаньками

Шурочка, 8 рочків, чудово ладнає з іншими собаньками


– Дівчата, ну ви шо! Вигадали таке! Всім буде дім – і тобі, і тобі, і мені! І, навіть, Аркадію! – встряв Дон, веселий дружній пес, який частенько «на своїй хвилі». Хвилі позитиву.

Дон, 8 років, собака-для-всіх-друзяка!

Дон, 8 років, собака-для-всіх-друзяка!


– Сєкундочку! Хтось тут має щось проти мене? – невдоволено муркотнув Аркадій
– Аркадію, не беріть близько до серця. – дружньо озвався дев'ятирічний Біл. Він колись був домашнім, але після смерті хазяйки потрапив до притулку.

Біл, 9 років, раніше був домашнім. Ласкунчик

Біл, 9 років, раніше був домашнім. Ласкунчик


– Але якщо це правда? Якщо через свій вік ми дійсно вже нікому не потрібні?…
Після слів Джазу, якому ось виповнилося 10 років, запанувало важке мовчання.

Джаз, 10 років, метис ретривера. Дуже ручний хлопчик

Джаз, 10 років, метис ретривера. Дуже ручний хлопчик

Хтось жалібно заскавчав, хтось важко зітхнув, нервово почухався. Дехто подивився на песика Жана – найстаршого хвостика на цих зборах. Йому було 12 років, але він завжди був прикладом позитиву і легкого ставлення до негараздів. Та зараз Жан занурився у свої думки і виглядав розгублено.

Жан, 12 років, обожнює інших собаньок і щось розповідати

Жан, 12 років, обожнює інших собаньок і щось розповідати


Між собою перезирнулися Ліссі, Зефірчик та Грань. Вони були наймолодшими, навіть вважали себе ще цуценятами. Ну, так-так, Ліссі у свої 4 рочки знала, що цуценята пісяють на пелюшку, гризуть взуття і дуріють так, що все догори дриґом перевертають. Вона ж була спокійна, лагідна і сором'язлива собанька.

Ліссі, 4роки, сором’язлива та дуже ніжна

Ліссі, 4роки, сором’язлива та дуже ніжна

Як і Грань, яка вважала, що щасливою можна бути лише поруч із людиною. Грань була на рік старшою за Ліссі, але теж ще пам'ятала себе цуциком і вважала, що люди її досі такою сприймають.

Грань, 5 років, добрячка, яка швидко адаптується до всього

Грань, 5 років, добрячка, яка швидко адаптується до всього

П'ятирічний Зефірчик, якого хазяїн здав до притулку, обійняв дівчаток. Він взагалі був страшним добряком, обожнював все живе, а до людей тягнувся, як до сонечка.

Зефір, 5 років, добряк і ласкун

Зефір, 5 років, добряк і ласкун



– Але ж люди знають, наскільки ми вже розумні в цьому віці, слухняні? Як з нами легко комунікувати, бо нас цікавить, в першу чергу, людина. – з надією спитала Грань у друзів.
– Дорогенька, ну звичайно! Я чув про людей, які приїздять до притулків, аби спеціально взяти собі дорослу пьосічку або котичка. – Озвався Артур, спокійний добряк, який любить муркотіти на руках у людини.

Артур, відданий та спокійний дорослий кіт

Артур, відданий та спокійний дорослий кіт


– Артуре! Ти сам у це віриш? Он скільки гарненьких пухкеньких малюків, та кому ми потрібні перестань! – голосно та роздратовано заявив Матвій. Йому пощастило бути домашнім, але після смерті хазяйки, Матвія віднесли у притулок. Зазвичай тихенький Матвій переживав стрес та був у депресії, але зараз просто вибухнув!

Матвій, після смерті хазяйки дуже стресує у притулку

Матвій, після смерті хазяйки дуже стресує у притулку


Здійнявся галас, хтось скавчав, хтось жалібно мявчав, хтось сварився. Слова Матвія всіх дуже зачепили, ніхто не хотів вірити у це. І кожен боявся, що це виявиться правдою...

Та тут заговорила Рада – завжди весела, усміхнена і дуже-дуже добра собачка:

– Хто повісив носики? Лапуні мої! Я в притулку дуже давно, мені десь рочків 7-8. І знаєте, що? Не було жодного дня, коли б я не чекала, що ось сьогодні за мною прийдуть. І лише це тримає мене та не дає опустити лапки. Так, цуцики і кошенята – чудові! І є безліч людей, які хочуть лише таких карапузиків. І це чудово! Уявіть: Змалечку вони відчують любов людини, не дізнаються, що таке голод, холод, жорстокість. Ці зайченята будуть спати на подушках і гризти капці. Це ж чудово! Я радію за них, бо знаю – у кожної тваринки десь є своя людина. Просто моя людина про це ще не здогадується. Та одного дня кожна добра душе обов'язково прийде за своєю тваринкою. Хтось — за малючком, хтось — за стариганчиком. Бо любов — вона сильніша за вік. Любов — вона від серця до лапки.

Рада, 7 років, контактна і дружня до людей та собань

Рада, 7 років, контактна і дружня до людей та собань


Обережна та ляклива Аіша, яка потрапила до притулку після смерті хазяйки, підійшла до Ради і потерлася об неї носиком.

Аіша, ніжна киця, яка після смерті хазяйки потрапила до притулку

Аіша, ніжна киця, яка після смерті хазяйки потрапила до притулку

Наблизилася і киця Тетянка. Завжди спокійна та лагідна, зараз вона дуже розчулилася і лягла поруч із Аішою.

Тетянка, киця-дзен

Тетянка, киця-дзен


Семирічна лагідна та ніжна Мері замахала фостиком:

– Хочу трішки додати, можна? Ми всі — розумні, досвідчені та кожен з нас має свій характер. Ми вислухаємо як ніхто інший, ми станемо для людини справжнім другом та членом родини. Я дуже, дуже хочу стати домашньою! І ніколи не здамся, буду чекати, коли за мною прийдуть! І ви чекайте та не здавайтеся!

Мері, 7 років, дуже соціальна і аж підскакує до кожної людини

Мері, 7 років, дуже соціальна і аж підскакує до кожної людини


Тайша, доросла киця, яка любить сидіти на ручках, вперше за багато місяців почала вірити, що і її колись заберуть додому.

Тайша, лагідна, добра, тихенька

Тайша, лагідна, добра, тихенька

Вона торкнулася лапкою Макара — старенького котика, який вже не пам'ятав, скільки йому років. У Макара щось таке незвичне коїлося з оченятами — якась ледь помітна крапелька з'явилася. Тайша знала — то сльозки. Вперше вона бачила Макара таким розчуленим. Так, він завжди був надзвичайно лагідним, і робив усе, аби вилізти на ручки та тертися, муркотіти поруч з людиною. Але таким неймовірно зворушливим його раніше не бачили.

Макар не злазить з ручок. Сама ніжність

Макар не злазить з ручок. Сама ніжність


Та що там казати! Навіть восьмирічний Абрек, який замість спілкування з сородичами краще побігає за пулером, навіть він підморгнув Мері. Мовляв, «Все буде добре, мала, я теж це знаю!»

Абрек, 8 років, не любить конкуренцію, обожнює пулер

Абрек, 8 років, не любить конкуренцію, обожнює пулер


І лише Хью не поділяв загального оптимізму. Бо вже півгодини як він мав повечеряти.

Ех, буремне життя!

Хтось із членів клубу “Хвостики яким за…” торкнувся своєю лапкою вашого серденька?

Пишіть нам Adopt Don`t Stop